Експорт товарів до ЄС: чого не бачать українські підприємці
Є лише одна велика проблема через яку український бізнес ще масово не став у чергу на експорт до ЄС. Й справа не в тому, що немає чого запропонувати європейському покупцеві. Є!
Перепона в голові великої кількості підприємців — це комплексне когнітивне викривлення, на яке вплинули міфи, стереотипи та упередження. Це звично і нормально, хоча й на слух — як медичний діагноз.
Розберемо симптоматику: сліпота та заперечення
У відкритому доступі є інформація про об’єми попиту в ЄС на товари з України — це механізм щорічних тарифних квот на окремі види вітчизняної продукції.
Він ні в якому разі не забороняє продаж товарів поза межами цієї квоти. Просто на всі товари, експортовані поза межами встановленої квоти, буде накладатися мито.
Відповідно до Доповнення до Додатку І-А Розділу IV Угоди про асоціацію, для окремих товарів Європейський Союз запровадив тарифні квоти, що передбачають нульову ставку ввізного мита в межах квоти та ненульову поза межами квоти.
Перелік тарифних квот ЄС налічує 36 позицій (по чотирьом з них було надано додаткові квоти, що фактично збільшило кількість тарифних квот до 40) і переважно містить продукти сільського господарства та харчової промисловості.
Тож, щоб знати про можливості виходу на експорт до ЄС треба звернути увагу на ті товарні позиції, по яким запит на вітчизняну продукцію з боку країн-членів ЄС суттєво перевищує розмір встановлених річних квот.
Квоти
У відкритому доступі, на сайті Генерального директорату з сільського господарства ЄС є інформація про об’єми запиту на використання тарифних квот за принципом «імпортних ліцензій».
Згідно цих даних, запит країн-членів ЄС на вітчизняну кукурудзу у більш ніж 50 разів (!) перевищує розмір встановленої квоти: при розмірі основної квоти у 500 тис тон, запит країн-членів ЄС по цій квоті становив 28,5 млн тон. Щодо додаткової квоти у 625 тис тон, то запит по ній склав 34,7 млн тон.
Запит на пшеницю по основній квоті перевищує встановлений розмір у 37 разів: при розмірі квоти у 970 тис тон запит склав 36 млн тон, а по додатковій квоті — у 46 разів, при квоті у 65 тис тон запит склав 3 млн тон.
Крім того є суттєве перевищення запиту країн-членів ЄС на вершкове масло та молочні пасти і м'ясо птиці з України. Водночас певною перепоною використання квот по цим двом позиціям є їх розбиття на піврічні (у випадку з вершкове маслом та молочними пастами) та квартальні (для м’яса птиці). Так запит кран-членів ЄС по додатковій квартальній квоті на м'ясо птиці у першому кварталі 2018 р. становив понад 21 тис. тон при її обсязі у 5 тис. тон, а на четвертий квартал 2018 р. запит становив 41 тону при невикористаному залишку та новій квартальній квоті у розмірі 8202 тони. Отже невикористаний обсяг квоти склав 8161 тону.
Аналогічна ситуація спостерігається і по річним квотам, що надаються за принципом «перший прийшов — перший отримав». Певні річні квоти використовувались у перші місяці року. Квоти по меду та сокам на 2018 р. були повністю використані 10 січня 2018 р., що свідчить про значний інтерес в ЄС до цих товарів, а отже і про завдання представникам України на переговорах з ЄС домовитись про їх збільшення.
Так, не на всі вітчизняні товари є попит в ЄС (по таким товарним позиціям як яловичина та свинина взагалі протягом 2018 року не надходило запитів). Проте і ми лише на початку нашого довгого шляху до повної інтеграції до єдиного ринку ЄС.
Адміністрування тарифних квот здійснюється Європейською Комісією, а самі квоти розділяються на ті, що надаються за принципом «перший прийшов — перший отримав» (і надаються Генеральним Директоратом з оподаткування та митного союзу відповідно до Додатку II до Регламенту (ЄС) №374/2014) та тими, що надаються згідно з «імпортними ліцензіями» (надаються Генеральним директоратом з сільського господарства відповідно до Додатку III до Регламенту (ЄС) №374/2014). В обох випадках, обов’язковою умовою користування квотами є наявність сертифікатів EUR.1.
Ані Кабінет Міністрів України, ані вітчизняні виробники не можуть безпосередньо впливати на процес розподілу тарифних квот. Ініціатором використання цих тарифних квот є компанії-імпортери в країнах ЄС, відповідно до встановленої процедури, які мають право подавати до своїх урядів заявки на здійснення імпорту. Згодом такі заявки направляються для реєстрації до Європейської Комісії.
Завданням українських продавців, які не хочуть сидіти на місці, є пошук потенційного покупця в ЄС, який би зміг організувати подачу відповідної заявки. Завданням для Уряду України є створення максимально сприятливих умов для вітчизняних виробників по знаходженню потенційних покупців та створення бази даних потенційних покупців, що спростить процес пошуку вітчизняними товаровиробниками ділових партнерів в країнах ЄС.
А поки що, маючи ці статистичні дані, слід розмовляти з нашими партнерами з ЄС (наприклад під час щорічної зустрічі Ради асоціації України та ЄС, яка пройде 17 грудня 2018 р. у Брюсселі), стосовно надання Україні додаткових тарифних квот на ті товари, по яким попит зі сторони країн-членів ЄС доволі перевищує обсяги квот. І цим кроком вони сприятимуть не тільки нашим експортерам, а і фізичним і юридичним особам своїх країн-членів, які прагнуть купувати українську продукцію, бо дуже раді їй.
